| Анатолій Житарюк |  |
 |
Художник.Скульптор.Дизайнер.
Цей світ краси живий і бездоганний, Та вічного немає на землі. І лине час мінливо й невблаганно, Невловна мить, мов в небі журавлі. А день новий народжується й гасне -Зірницею палає небокрай. І молода весна приходить вчасно, А осінь дань червінцями збира. І пелюстки, мов сльози, ронять квіти, А місяць стежку на воді сріблить.. Художнику, ти в змозі зупинити Оту єдину й неповторну мить. Тобі дано побачити й почути Мелодію чудову кольорів. Веселки влітку незбагнене чудо Чи золото осінніх яворів, Прозорий подих весняного вітру Спіймати, наче птаха на льоту, Перенести на сонячну палітру Миттєвість несподівану оту. І водограю срібного розмову Підслухати на березі ріки. І дивуватись світу знову й знову, І дивувати світ в усі часи й віки. Дай, Боже, ще тобі натхнення й сили Вершити, чарувати і творить. І хай завжди в просторах небосхилу Для тебе зірка провідна горить. Ірина Сухарєва.Художник (Анатолію Житарюку) |
